Наші стипендіати
Олександра Перетятько
Вітання! Мене звуть Олександра Перетятько, я з Миколаївщини. Випускниця Української академії лідерства, навчаюсь на кафедрі Менеджменту мистецтва. Навчання в Академії є для мене цінним завдяки унікальному середовищі митців та спільноти, нещодавно я стала головою кафедри Менеджменту в студентському самоврядуванні. Вже зараз на першому курсі я мала можливість організовувати виставку студентських робіт в молодіжному просторі дизайну та медіа Pixlab. А отриманні знання на парах з Маркетингу та Креативної економіки, я використовую на практиці, коли реалізовую проєкти. Зараз я працюю в молодіжному просторі, до того ж багато волонтерю. На початку осені 2022-го року їздила до Польщі по програмі Європейського корпусу солідарності організовувати івенти для біженців з України. Це був унікальний для мене досвід роботи в молодіжному центрі і безпосередньої роботи з малозахищеними верствами населення. Влітку 2022-го року координувала проєкт «ГориЩе». Це чотири благодійних концерти у Тернополі, Львові, Нововолинську та Луцьку. Нашою метою було зібрати кошти для ЗСУ та підняти моральний дух громадян повстанськими українськими піснями. До того ж це поширює українську культуру серед різних прошарків населення. Вже зараз я прагну самореалізації, тож працюю над проєктами для творчої молоді, що хочуть розвиватись в сфері дизайну та медіа. Ця стипендія від БФ «Друзі ЛНАМ» є для мене дуже важливою, бо завдяки ній я можу продовжувати навчання, та реалізовувати свій потенціал в громадській сфері.
Аліна Олефіренко
Привіт, я – Аліна, мені 17 років і я з міста Токмак, Запорізької області, яке окуповане вже більше року. Там у мене залишилися бабуся з дідусем, які доглядають за лежачою прабабусею, не можуть її покинути, тому й не виїхали. Але вони добре тримаються, і з нетерпінням чекають нашої перемоги! Зараз я мешкаю у Львові, разом з матусею та молодшою сестрою. Мама працює тут у безкоштовному прихистку для переселенців, щоб сплачувати за орендовану квартиру. А я вчуся в ЛНАМ, та вже працюю у сфері графічного дизайну та ілюстрації, щоб допомагати мамі. Однозначно академія мені дуже в цьому допомагає, бо я відчуваю на скільки в мене прокачався скілл у багатьох потрібних мені сферах. Найприємніше у навчанні те, що я здобуті знання, одразу можу застосовувати на практиці. Зараз я співпрацюю в основному з військовими, роблю для них ескізи шевронів, прапорів, татуювань. А також з новинними телеграм каналами, роблю для них стікери, аватарки та багато іншого. Співпрацюю з брендами одягу, роблю дизайни для худі та футболок. Завдяки допомозі Благодійного фонду «Друзі ЛНАМ» в оплаті за навчання, я можу більше часу приділяти навчанню ніж роботі! Я щиро вдячна фонду, вони дуже допомогли мені і моїй родині! В мотиваційному листі при вступі в академію, я писала що сподіваюся на те, що знайду своє місце в академії, і не пожалкую, що обрала цей шлях. Так і сталося - я кожного дня запевнююсь у тому, що я на вірному шляху. Своїми вміннями, можу хоч трошки підняти настрій та бойовий дух нашим військовим. Моя робота і навчання приносять мені неймовірне задоволення, і це щастя для мене.
Ірина Татаренко
Привіт, мене звати Ірина і мені 18 років. Я приїхала з міста Краматорськ, Донецької області. В Академії вивчаю Дизайн середовища, прагну розвиватись у багатьох творчих напрямках, а тому не обмежуюсь лише своєю спеціальністю і маю багато гобі: створюю вироби із глини, перешиваю одяг, малюю комікс, створювала значки, роблю вироби з бісеру, іноді в'яжу; які намагаюсь поєднувати з навчанням. Я б дуже хотіла ілюструвати книжки, але нажаль, через дислексію, не думаю що в мене то вийде. Тому обрала дизайн середовища. Але бажаю створювати власні мальписи і зараз працюю над одним із них. Також пробую щось новеньке для себе, щоб знайти більше цікавих справ та ідей для якихось подальших проєктів. Академія надихає мене на створення власних проєктів та дає мотивацію працювати над своїми навичками. Також надає необхідне для мене спілкування з приємним ком'юніті однодумців. Я дізнаюся багато цікавої та корисної інформації. Також отримую корисну практику для подальшого розвитку у сфері дизайну. Я дуже вдячна фонду "Друзі ЛНАМ" за те, що маю можливість навчатися в цій чудовій академії.
Настя Гусєва
Мене звати Анастасія і мені 18 років. Я навчаюся на кафедрі графічного дизайну. Я приїхала до Львова з міста Сєвєродонецьк, Луганської області, наразі воно знаходиться під окупацією. У Львові я почуваю себе безпечно та комфортно. Я повністю задоволена своїм навчанням в Академії мистецтв, бо це навіть краще ніж я очікувала. Тут я отримую багато корисних і цікавих знань, які одразу використовуються на практиці. Хочу зауважити, що впродовж свого навчання я здобуваю свої знання не тільки від викладачів, але і одногрупників. Окрім дизайну я зацікавлена історією та архітектурою. Мені подобається вивчати розвиток та еволюцію графічного дизайну. Викладачі регулярно запрошують на наші пари різних лекторів, які розповідають про свій досвід роботи у галузі мистецтва і це дуже круто. Академія надихає мене повністю використовувати ті знання та ресурси, що мені дає навчання, тому в майбутньому я прагну максимально розвивати свої навички. Щиро дякую за підтримку представників БФ "Друзі ЛНАМ" та за можливість продовжувати моє навчання для досягнення своєї мети.
Федір Павлов
Привіт, я Федір. Навчаюся у ЛНАМ, кафедра менеджменту мистецтва. Зараз закінчую 1 курс. Насолоджуюся життям у неймовірно прекрасному місті Львів, і ніхто не зламає жагу до життя саме тут. Іноді бувають моменти, коли місто дратує, бентежить мене своїми проблемами, але завжди є можливість виправити це. Депресивні години проводжу за комп’ютером, спілкуюся зі знайомими і новими для мене людьми. Я маю достатньо важливих завдань, викликів і маю прагнення розширювати свої знання в галузі менеджменту мистецтва, навчитися створювати і займатися кураторством прибуткових для України проєктів. Завдяки благодійному фонду "Друзі ЛНАМ" я не переймаюся за проблеми з коштами на навчання. В Україні зараз дуже складні часи. Я мав достатньо проблем, не мав можливості оплатити навіть комунальні платежі через смерть батька, бо витрачав всі власні кошти оплату семестрів. Саме цей благодійний фонд і меценати звернули увагу на цей бар’єр і розбив усі фінансові перешкоди, вклався в мій розвиток, оплативши необхідний мені семестр, за що я дуже вдячний. В моєму житті бувають проміжки, коли бажання особистісного розвитку зникає. Але навчання допомагає мені зрозуміти, як правильно прикладати свої руки до мистецтва, ефективно взаємодіяти з артистами, студентами, науковцями, простими громадянами і не лише. Загалом можна сказати, що якісна вища освіта робить людей більш досвідченими у житті. У свої 18 років я маю ціль стати висококваліфікованим фахівцем, і не лише у цій сфері. Навіть маю впевненість, що саме завдяки взаємодії з викладачами, відкритій до розмов адміністрації і керівникам благодійних фондів у ЛНАМ я отримую всі необхідні мені навички, аби я мав усі можливості для досягнення своєї мети, а вона не одна.
Неллі Минасова
Привіт) Мене звуть Неллі, мені 20 років і я з Маріуполя. Цікавлюся світом навколо і всередині, намагаюся їх досліджувати. Влітку я вирішила перевестися до ЛНАМ, на кафедру "Актуальні мистецькі практики", тому що зрозуміла, що хочу бути в активній мистецькій спільноті, яка може працювати під час війни. Академія здається мені чудовим сучасним майданчиком для розкриття свого потенціалу. Всі мої матеріали залишилися в Маріуполі, але один скетчбук я з собою взяла: на ньому є надпис: "А давай щоб життя не дарма?"- зараз намагаюсь жити за цим принципом і брати можливості з кожного дня. За ці декілька місяців навчання я встигла спробувати і відкрити для себе багато нового, пробую себе у різних видах творчості, останнім часом цікавлюся фотографією. Завдяки менторській програмі від Odessa Photo Days Festival мою роботу про дім було обрано для показу на «Оpen air» виставці The War. A «female gaze» біля мерії Парижа, приуроченій річниці російського вторгнення (виставка тривала з 24.02 до 8.03. 2023 р.). Дуже вдячна організаторам за те, що вони розповідають світу про події в Україні. Також нещодавно я зі своїми одногрупницями зробили нашу першу спільну виставку "Гетеротопії" у Pixlab . Це був цікавий досвід, який допоміг нам згуртуватися і дав можливість експонування в реальних умовах, за межами навчального закладу. Зараз дуже важливо підтримувати один одного. Вважаю що: "Розділена з кимось біль - зменшується, а розділена з кимось радість - примножується", тому я дуже вдячна благодійникам і Фонду «Друзі ЛНАМ» за можливість навчання в Академії, бо тут я пізнаю творче середовище і покращую себе та свої навички завдяки іншим. По-перше вдячна ЗСУ за можливість очного навчання, а по-друге Академії і викладачам кафедри Актуальних мистецьких практик, бо це саме те, що допомогає мені пробувати реалізуватися в мистецькому середовищі.